Андріївський узвіз у Києві – найвідоміша пам'ятка Української столиці, пам'ятник містобудування місцевого та національного значення.
Узвіз проходить схилом Старокиївського плато між Андріївською (або ж Уздихальниця), Старокиївською та Замковою горами, від перехрестя вулиць Десятинної та Володимирської до Контрактової площі, перетинається з вулицями Воздвиженською, Флорівською, Боричів Тік, Покровською. Ця вулиця - одна з найдавніших міських магістралей, яка з'єднує верхнє та нижнє місто, а в давнину поєднувала давньоруський дитинець з подільською торговою площею.
У XVII столітті Андріївський узвіз відомий як головна дорога на Поділ, що бере початок від Подільської брами Верхнього міста. У 1711 проїзд між Замковою та Андріївською горами був розширений. Перебуваючи поза межами давніх укріплень, спуск тривалий час залишався незабудованим. Початок його освоєння покладено будівництвом у XVIII столітті Андріївської церкви на земельному бастіоні Старокиївської фортеці. До слова, назва Андріївського узвозу існує з 1740-х років, і походить, ймовірно, від храму, від якої починається вулиця (1920-57 роках носила ім'я більшовика Г. Лівера). Через віддаленість від центру забудова залишалася розрідженою і складалася з одно- та двоповерхових, переважно дерев'яних будинків. На рубежі XIX-XX століть поруч із житловою функцією вулиця набула значення торгової з яскраво вираженою спеціалізацією магазинів та майстерень.
Узвіз у плані утворює дугу, що огинає підошву гори Уздихальниці, з оглядового майданчика якої розкриваються чарівні краєвиди на Поділ та Лівий берег. Прилягання до гор, наявність виходів до оглядових майданчиків визначили відкритий характер забудови Андріївського узвозу, виразний силует якої з домінантою Андріївської церкви та акцентом неоготичної вежі Замку Річарда відіграє важливу роль у загальноміських панорамах.
Одна із старовинних пам'яток Андріївського узвозу – бруківка, яку вже рідко де побачиш у Києві. Мощення великими бруківками здійснено у другій половині XIX ст. У 1981-83 роках, до 1500-річчя міста, здійснили регенерацію забудови, виконали нове мощення, встановили стилізовані ліхтарі. Відтоді узвіз став місцем проведення міських свят, зокрема Днів Києва.
Андріївський узвіз 19А. Садиба Чигринцева. Кін. ХІХ ст.
На Андріївському узвозі у різний час мешкали відомі діячі науки та культури: філософ Петро Кудрявцев; історик та громадський діяч Олександр Оглоблін, професор Київської духовної академії Афанасій Булгаков, діти якого – Михайло став письменником, Микола – відомим вченим-бактеріологом, композитор та диригент Олександр Кошиць, історик Степан Голубєв, художники Григорій Дядченко, Фотій Красицький, Іван Макушенко, скульптори Балавенський, Іван Кавалерідзе, бібліограф Микола Сагарда, письменник Григор Тютюнник, письменник та громадський діяч Андрій Муравйов.
№20Б. Житловий будинок кін. XIX – поч. ХХ ст.
№18. Прибутковий будинок. 1891 р.
Літературно-меморіальний музей М. Булгакова
Біля пам'ятника Михайлу Булгакову
Андріївський узвіз на мапі:
За матеріалами pamyatky.kiev.ua