Покровська вулиця на Подолі – один із найромантичніших та найстаріших куточків стародавнього Києва. Вона з'єднує вулицю Андріївську та Контрактову площу.
Вулиця відома ще із середини XV століття. Правда в давнину називалася вона не так гарно. Справа в тому, що вулиця пролягає під горою, звідки витікали численні струмки, тому з XVI століття вона згадується під назвою «Гнила». З давніх-давен на Подолі існували купецькі двори, а в нижній частині цієї вулиці була колись колонія вірменських купців з дерев'яною вірменською церквою. У середині XVII століття вона згоріла і не відбудовувалася. На її місці збудували дерев'яну православну церкву Покрови Богородиці. Цей невеликий храм у XVIII столітті замінила велика кам'яна Покровська церква, від якої вулиця й одержала сучасну назву. І це не дивно, адже майже всі вулиці Подолу отримували назви від церков, які стояли на них чи поряд. Варто сказати, що носила вулиця та інші назви: Різдвяна (від назви вірменської церкви Різдва Богородиці), Добромикільська (від назви церкви Миколи Доброго). За радянських часів була перейменована на честь вченого Миколи Зелінського.
Покровська церква з дзвіницею
Вулиця Покровська вціліла у жахливій пожежі Подолу 1811 року, бо майже вся була забудована кам'яними спорудами, і тому є унікальною.
До речі, тут знаходиться одна з найстаріших будівель Києва – Старий Контрактовий будинок, 1799 року побудови. У залах Контрактового будинку проходила ярмаркова біржа, реєстрували контракти та угоди, влаштовували бали, маскаради, банкети. Після пожежі для проведення ярмарку за п'ятсот метрів від старої будівлі збудували новий Контрактовий будинок. До речі, на ці ярмарки-контракти з'їжджалися купці та поміщики з багатьох куточків України, Росії, Австрії, Пруссії, Франції, Англії та інших країн.
Забудовувалась Покровська вулиця від нинішньої Контрактової площі, а саме від садиби київського підприємця та купця Назарія Сухоти. Спочатку він був двоповерховим і з того часу змінився невпізнанно. У 1838 році сюди була переведена міська дума та магістрат. Після переведення думи на Хрещатик будинок було реконструйовано з надбудовою двох поверхів.
Будинок Стрельбицького
На Покровській вулиці жили найзаможніші купці — Сухота, Балабухи, Стрельбицький. Так, будинок під No5, де зараз розташована Резиденція Посла США, колись належав відомому золотарю Самсону Стрельбицькому, який виготовляв художні ювелірні вироби для Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого монастиря. Наприкінці XIX століття у будинку розмістилася богадільня. Будинок Стрельбицького особливо цікавий для вивчення історії забудови старого міста — це оригінальний зразок приватної класицистичної споруди.
Одно-, двоповерхові будиночки, серед яких височіли церкви з дзвіницями, тривалий час створювали образ нижнього міста. У середньовічному місті, а Поділ дуже довго ним був, силует місцевості здебільшого утворювали ансамблі церков із дзвіницями. Тому вулиця Покровська – дивовижний острівець Подільської старовини. Тут розташовано одне з найкращих архітектурних творів видатного українського архітектора Івана Григоровича-Барського, який багато зробив для створення образу Подолу XVIII століття – у 1766-1772 роках він збудував Покровську церкву. Архітектор розвинув тип українського храму: три куполи церкви в один ряд — це відлуння характерних для України трибанних дерев'яних храмів. Поряд із Покровською церквою — дзвіниця другої половини XVIII століття.
Навпроти Покровського храму розташована дзвіниця однієї з трьох Миколаївських церков Подолу – храму Миколи Доброго, заснованого гетьманом реєстрових козаків Самійлом Кішкою.
Дзвіниця церкви Миколи Доброго
У ньому 1913 року вінчався письменник Михайло Булгаков. Храм підірвали за радянської влади у 1930-х роках, тому до нас дійшла лише дзвіниця із церквою в середньому ярусі 1716 року.
Говорячи про ці два храми, не можна згадати і сім'ї священика Олександра Глаголєва, який у Покровському храмі під час німецької окупації, ризикуючи життям, ховав і врятував він розстрілу багатьох євреїв.
У 2019-2020 роках міська влада капітально відремонтувала вулицю, чого не було більше 30 років. На вулиці переклали всі комунікації, оновили вуличне освітлення, покриття тротуарів замінили на жовту бруківку, причому біля входу в ліцей No100 її виклали українським орнаментом, а замість асфальту на проїжджій частині поклали масивну бруківку, що повернуло історичне місце.
Вид з боку Андріївського узвозу
Вид вулиці у бік Андріївського узвозу. На передньому плані – будинок з магазинами
Житловий будинок ХІХ ст.
Меморіальні дошки протоієрею Олексію Глаголєву, патріархам Володимиру Романюку та Мстиславу Скрипнику
Купол дзвіниці Покровської церкви
Частина бічного фасаду дзвіниці
Викладена українським орнаментом бруківка біля входу до ліцею №100
Будинок для вдів на розі Андріївської та Покровської вулиць
Викладена бруківкою проїжджа частина вулиці Покровської
Вид з боку Андріївської вулиці
Фото 2018-2019 років (до ремонту та реставрації):
Ліпнина будинку №2
Ліцей "Поділ" №100
Будинок Назарія Сухоти
За матеріалами interesniy.kiev.ua
