Галицька синагога – цікава пам'ятка сакральної архітектури Києва початку ХХ століття. Вона знаходиться поруч із Старовокзальною площею та площею Перемоги, яка раніше мала назву Галицька, звідки і її назва. Тоді ж поряд знаходився Єврейський чи Галицький базар, нині у просторіччі «Євбаз», що діяв із 1858 року.
Синагогу збудували у 1909-10 роках за проєктом архітектора Київського навчального округу, цивільного інженера Феодора Олтаржевського. До цього молитовне громада орендувала будинок по сусідству. Будівельні роботи здійснило господарське правління молитовного будинку, головою якого був відомий київський підрядник Яків Файбишенко, коштом Галицького єврейського товариства.
У 1920 роках синагога діяла під назвою "Бейт-Яаків". На той час релігійна громада налічувала близько 750 членів. У вересні 1930 року її було закрито міським виконкомом. Будівлю передали ремонтному електромеханічному заводу (з 1931 року – завод «Транссигнал»). Підприємство влаштувало у приміщенні їдальню. До фасаду було прибудовано одноповерховий вестибюль. 2001 року в приміщенні Галицької синагоги відновилися іудейські богослужіння. Протягом 2002-04 років було проведено ремонтно-реставраційні роботи.
Галицьку синагогу звели у рисах романської архітектури. Акцентом первісної композиції лицьового фасаду був вхідний портал, який служив основою для балкона та два симетричні ризаліти, що своїм оздобленням нагадують центральний ризаліт хоральної синагоги на вулиці Шота Руставелі, 13. У верхній частині фасаду – повторюваний мотив аркади. У ризалітах – здвоєні напівциркульні вікна. Будівля двоповерхова, цегляна, у плані прямокутна. Головне приміщення синагоги - двосвітла молитовна зала, в західній частині якої розташовані хори. Також була галерея для жінок. Зі східного боку - невелика апсида, де була встановлена ритуальна шафа Арон-Кодеш - місце зберігання сувоїв Тори.
Адреса: вулиця Жилянська, 97.
За матеріалами сайту pamyatky.kiev.ua
