Преподобна Досифей Київська, а при народженні Дар'я Тяпкіна, походила зі знатної родини дворян з Рязані (нині - РФ). У 1723-1731 роках виховувалась у московському Вознесенському монастирі, потім жила вдома, але весь час гнітилася мирським життям. З цієї причини втекла з дому 1736 році та під чоловічим ім'ям Досифея пішла на послух до Троїце-Сергієвої Лаври, що у Підмосков'ї, а у 1739 році прийшла до Києво-Печерської Лаври. Отримавши від архімандрита Рафаїла (Заборовського) відмову у постригу через відсутність документів, оселилася в Китаєві, що на околиці Києва, де власноручно викопала собі печеру біля підніжжя гори, в якій прожила 24 роки суворим відлюдницький життям. З часом ім'я Досифея-провидця стало відомим. 1744 року самітника відвідала російська імператриця Єлизавета. За її наказом печерника було пострижено у рясофорного ченця під ім'ям Досифея. 1770 року до старця прийшов Григорій Сковорода, який на той час залишив учительську справу. Видатний філософ запитав у ченця, чи правильно він чинить, що тікає від світу. Святий відповів, що так, і вручив йому просфору. Через місяць, вже далеко від Києва, він дізнався, що кияни масово гинуть від епідемії чуми.
За день до смерті старець вийшов із затвора й пішов по чернечих келіях попрощатися з братією. Перед кожним із ченців Досифей на колінах слізно вибачався, якщо кого чим образив. Наступного дня мешканці обителі знайшли преподобного померлим – він стояв навколішки в молитовному положенні перед іконою, а в лівій руці тримав записку, адресовану братії монастиря. У записці Досифей заповідав, щоб його тіло не відкривали, а так і поховали. Упокоївся він 1776 року. Про те, що під чоловічим одягом весь цей час переховувалася Дар'я, дізналися лише через кілька років після смерті, коли Китаївський монастир відвідала її старша сестра Агафія Тяпкіна. Вона побачила портрет ченця Досифея над могилою і впізнала сестру.
На могилі Досифея було встановлено гіпсовий пам'ятник у вигляді труни (не зберігся), а у 1990-х роках – мармуровий надгробок із мозаїчною іконою, який розташований біля північної стіни Троїцького собору – головного храму Китаївського монастиря. У XX столітті її мощі тричі намагалися відкрити та дістати з труни, але так і не змогли, оскільки труна провалювалася дедалі глибше. Нині, на думку археологів, труна свята знаходиться під спудом храму. 1993 року Досифея була канонізована Українською Православною Церквою як свята – її день пам'яті святкується 8 жовтня. У 2020-х роках над надгробком спорудили кам'яну покрову.
З використанням матеріалів pamyatky.kiev.ua
Фото 2015 року:
