Велика хоральна синагога або синагога Розенберга на Подолі – найстаріша з діючих київських синагог. Є пам'яткою архітектури (охоронний №80).
Що таке синагога?
«Кнесет» (на івриті) чи «синагога» (грецькою) перекладається як «зібрання», тобто це місце зібрання юдейської громади. Коли вони виникли невідомо, ймовірно, це сталося в 6 столітті до н.е. після руйнування вавилонянами Єрусалимського храму – культової споруди юдеїв. Євреї, вигнані до Вавилону, збиралися в будинках один в одного, і разом молилися і навчали Писання. Пізніше для молитви збудували спеціальні будівлі – синагоги. Для розсіяних у всьому світі єврейських громад синагоги стали центром суспільного, політичного та культурного життя.
Історія синагоги на Подолі
За Російської імперії можливість проживання євреїв у Києві, як і по всій країні, регламентувалося найсуворішим законом і жорстко обмежувалася. При цьому будівництво капітальних синагог заборонялося.
Подільську синагогу збудували у 1894-1895 роках коштом купця Габріеля-Якова Геселевича Розенберга. На той час у Києві було 12 єврейських молитовних будинків, проте це були орендовані приміщення чи невеликі споруди. Оскільки будівництво синагог було дуже складним, то спочатку Розенберг отримав офіційний дозвіл на будівництво особистого особняка на своїй ділянці, а потім погодив з владою його пристосування під єврейський молитовний будинок.
Архітектор Микола Горденін оформив будівлю у мавританському стилі. На початку 1900-х років будинок перейшов у володіння племінника Розенберга, барона Володимира Гінцбурга — зятя знаменитого цукрозаводчика та мецената Лазаря Бродського, який, до речі, побудував синагогу на сучасній вулиці Шота Руставелі. У 1915-1916 роках за проєктом архітектора Валеріана Рикова синагогу реконструювали з внутрішнім переплануванням та збільшенням галереї другого ярусу для жінок.
Синагога діяла до 1929 року, а після закриття радянською владою тут знаходився клуб кустарів Подолу. Відновила діяльність у 1945 році.
В наш час
З 1992 року при синагозі на Подолі діє Київська міська єврейська громада.
У 2001-2003 роках було здійснено реконструкцію будинку з посиленням його архітектурно-мистецьких якостей за проєктом архітекторів Аарона Острайхера, Володимира Хромченкова та ін.
Фасади реставровано, центральна вісь завершена куполом, який передбачав початковий проєкт Горденіна. У тилу прибудовано новий об'єм з вестибюлем та службовими кабінетами, також завершено куполом. Інтер'єри оновлено; в їх оздобленні використані деякі елементи, що залишилися від оформлення 1940-50-х років: ритуальна шафа Арон-Кодеш для зберігання сувоїв Тори, 16 мальованих вставок із символічними зображеннями, виконаними олією на полотні. Під час реконструкції виконали вітражі (художники Є. Котляр, А. Котляр) у вікнах головної зали (зображення юдейських символів) та вестибюлю (триптих «Єврейська сюїта»).
На 2019 рік будівля відреставрована, знаходиться у чудовому стані. На території діє Київський єврейський центр на честь Лариси Роднянської – кінодокументалістки, засновниці першої у незалежній Україні студії документальних фільмів "Контакт". Також на території комплексу знаходиться невелика площа, названа на честь відомого професора в галузі металургії Володимира Шифріна, який фінансово допомагав реставрувати синагогу. До комплексу синагоги входить розміщене в глибині садиби окреме приміщення для випічки маци, що функціонує з 1960-х років.
Архітектура
Синагога Розенберга – типологічно рідкісна споруда, завдяки виразності силуету добре виділяється серед навколишньої забудови. Будівля двоповерхова з підвалом, цегляна, у плані — видовжений прямокутник. Належить до типу хоральна синагога, включаючи молитовну залу з галереєю. В архітектурі використано деталі історичних стилів, головним чином мавританського. Лицьовий фасад має центральний ризаліт, підкреслений пілонами, що прикрашають декоративні ніші. Арковий портал (вхід не використовується за призначенням) обрамляють стовпчики доричного ордера. Вікна другого поверху мають вишукану стрілчасту ланцетоподібну форму. Завершує лицьовий фасад багатопрофільний карниз із цегли та купол. Привертає увагу також витонченість малюнка металевих ґрат, розташованих у дворі.
Адреса: вулиця Щекавицька, 29.
За матеріалами сайту pamyatky.kiev.ua
