Володимир Заболотний (1898-1962) - радянський архітектор, головний архітектор Києва (1940-1941), президент Академії архітектури УРСР (1945-1956), лауреат Сталінської премії першого ступеня (1941). Його архітектурні проєкти: палац культури металургійного заводу у Дніпродзержинську (1932), будинок Кооперації у Харкові (у співавторстві з І. Ю. Каракісом та П. Г. Юрченком; 1930-і рр.), комплекс Польського педагогічного інституту та гуртожитків у Києві (1934–1935), павільйони у Парку піонерів у Києві (1936–1937), будівля Верховної Ради УРСР у Києві (1936-1939, спільно з М. Б. Чмутіною; реконструкція та добудова у 1945–1947), конкурсний проєкт післявоєнної забудови Хрещатика (зі співавторами; не здійснено), будівля Української кооперативної Спілки у Києві (1955-1957), житлові будинки у Києві та ін.
Меморіальна дошка Володимиру Заболотному встановлена на фасаді будинку, де архітектор жив у 1945-1962 роках. Відкриття відбулося 1993 року.
Пам'ятний знак виконаний у вигляді дошки з білого мармуру з барельєфом архітектора, в кутках від якої, з бронзових літер, зроблено напис (розділений на 4 частини): «У цьому будинку в 1945-1962 роках жив відомий український архітектор президент академії архітектури України Володимир Ігнатович Заболотний».
Автори: скульптор М.Шутилов, архітектор Д.Антонюк.
Адреса: вулиця Володимирська, 22.
