Юрій Смолич (1900-1976) – письменник, публіцист, театральний критик, громадський діяч, Герой Соціалістичної Праці. З 1960 року обіймав посаду голови Українського товариства дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами. У 1971-1973 роках – голова правління Спілки письменників України.
Численною та різноманітною є творча спадщина Юрія Смолича – романи, повісті, оповідання, унікальні спогади. Він проявив себе у різних жанрах – від епопей, фантастичних та пригодницьких оповідань до біографічних переказів. Багато писав і для театру. Наприклад, у Києві написав романи «Світанок над морем», «Мир - хатам, війна - палацам», «Реве та стогне Дніпро широкий»; монографічне есе «Лесь Курбас»; збірку статей «Про театр»; публіцистичні книги "Розмова з читачем"; "Про хороше в людях"; мемуари «Оповідання про занепокоєння».
Бронзову меморіальну дошку Юрію Смоличу встановлено на фасаді будинку, де письменник жив у 1952-1976 роках. Відкрита у 1980 році до 80-річчя від дня народження.
Автори: скульптор О. Скобліков, архітектор О. Ігнащенко.
Адреса: вулиця Марії Заньковецької, 5/2 (на розі з вулицею Станіславського).
