Пам'ятник Паніковському встановлений у маленькому сквері на початку вулиці Прорізна, за кілька кроків від Хрещатика.
Михайло Паніковський – одна з головних дійових осіб роману Ільфа та Петрова «Золоте теля», певний збірний образ дрібного містечкового шахрая. Згідно із твором, Михайло Самуїлович під виглядом сліпого бродяги заробляв кишеньковими крадіжками у перехожих, а місцем його «роботи» був саме ріг Прорізної та Хрещатика. Якщо звернутися до історії цього місця, то на початку XX століття тут знаходилося кафе «Жорж», куди поласувати різними смаколиками приходили переважно багаті кияни. Саме багатії ставали «жертвами» кишенькових злодіїв. Паніковський просив когось із перехожих, причому з тих, хто багатший, перевести його через вулицю. На протилежному боці у багатія вже не було або годинника, або гаманця.
Пам'ятник Михайлу Паніковському встановлено у 1998 році та відкрито 31 травня. До цього з 1992 року тут знаходилася меморіальна дошка.
Фігура Паніковського має багато спільного із зовнішністю Зиновія Гердта, який втілив образ цього шахрая у кінофільмі 1968 року. Виконана у повний зріст; загальна ж висота пам'ятника становить 1,94 метра. Паніковського зображено у русі – він крокує вулицею, одягнений у старий костюм з "підстреленими" штанами, на піджаку якого відірвано один з ґудзиків, у чорних окулярах і з тростиною, прикидаючись незрячим. Цікаве положення лівої руки - вона непомітно тягнеться в кишеню перехожого, при цьому голова Паніковського повернута направо - щоб ніхто не помітив його злочин.
Взагалі, пам'ятник Паніковському на Прорізній багатий на дрібні деталі, які стають помітними при уважному розгляді. Крім вище зазначеного відірваного ґудзика, у зовнішній нагрудній кишені шахрая знаходиться ложечка на ланцюжку і згорток з написом «Небабі». За твором, Небаба - прізвище городового, якому Паніковський щодня віддавав частину свого заробітку за прикриття «промислу» у розмірі 5 рублів на місяць). На манжеті лівого рукава сорочки вказані дата та автори монумента – скульптори В. Щур та В. Сівко. Архітектора пам'ятника, а це В. Скульський, - не вказано.
На невеликому постаменті пам'ятника, що зображує ділянку брукованого тротуару, автори також зобразили кілька деталей. У кутку є напис «автор з Паришкова» - це фірмовий автограф скульптора Володимира Щура, який народився саме у селі Паришків на Київщині. Поруч зазначено, що бронзову фігуру відлито на фірмі «Саямат». В іншому кутку зображено розкритий гаманець, з якого випадає монета. На гаманці ініціали - М. І. Савельєв. Таким чином В. Щур віддав данину своєму вчителю Мар'яну Савельєву. Також вказано логотип одного з комерційних банків – мецената виготовлення монументу.
І на завершення. Найцікавіша деталь пам'ятника – зображення фіги або дулі на підошві лівого черевика Михайла Паніковського, яким він настає на 10-копійчану монету, що лежить, аби вона не дісталася іншому. Річ у тім, що Паніковський любив втручатись у бійки, після яких опонентам показував саме дулю. Її можна розглянути за допомогою дзеркала. До речі, цей лівий черевик неабияк відполірований – перехожі його натирають на удачу. Також на удачу люди кладуть під черевик "сліпого" монету, а потім йому на вухо шепочуть бажання та просять необхідну суму грошей.
З неприємного – тростина у правій руці Михайла Самуїловича часто страждає від вандалів.
Адреса: вулиця Прорізна, 6.
