Пам'ятник Гнату Юрі в Києві встановлено в сквері навпроти театру ім. Івана Франка, що у самому центрі міста.
Гнат Юра (1888-1966) – актор та режисер, народний артист та лауреат Державної премії СРСР. Його творча діяльність нерозривно пов'язана із Українським драматичним театром ім. І. Франка. Г. Юра був одним із його засновників та першим художнім керівником (1920-1964 рр.). Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 п'єсою «Гріх» В. Винниченка, яку поставив Г. Юра. А загалом у його творчості – 200 постановок та 100 ролей української та світової класики. На сцені театру Гнат Петрович зіграв найкращі свої ролі: Копистка («97» М. Куліша), Малоштан («Диктатура» І. Микитенко), Мартин Боруля, Терешко Горн, Бонавентура («Мартин Боруля», «Життєве море»), «Сто тисяч» (І. Карпенко-Карого) та ін., а також здійснив постановки п'єс «Ой, не ходи, Грицю», «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Загибель ескадри», «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, «На дні» М. Горького, «Дон Карлос» Ф. Шіллера та ін. Але головне — йому вдалося зберегти театр у найскладніші часи війни, коли "франківцям" навіть довелося евакуюватися з Києва. Гнат Юра знявся у кінофільмах: «Кармелюк» (Опанасенко), «Рік 1919» (Клемансо), «Тарас Шевченко» (Щепкін), «Мартин Боруля» (Боруля), «Суєта» (Терешко), «Сто тисяч» (Бонавентура). Також режисер викладав у Київському інституті театрального мистецтва. У 1944-66 роках Г. Юра жив у будинку на вулиці Ольгинській поряд із театром, про що нагадує меморіальна дошка.
Пам'ятник Гнату Юрі було відкрито 27 травня 2011 року. Актора зображено у сценічному образі Швейка, якого у театрі неодноразово грав, і це була одна з його улюблених ролей. До речі, бравий солдат Йозеф Швейк — сатиричний персонаж, вигаданий чеським письменником Ярославом Гашеком, який дорогою на фронт під час Першої світової війни постійно потрапляє в різні комічні ситуації.
Автори: скульптори Володимир Чепелік та Олексій Чепелік, архітектор Борис Писаренко.
Адреса: площа Івана Франка, 3.
