Володимирський собор — пам'ятник неовізантійської архітектури в Києві, один з його найбільших і центральних церков і найвідоміших пам'яток.
Історія
Ідею будівництва собору, який був би одночасно й пам'ятником князю Володимиру Великому, 1852 року озвучив митрополит Київський Філарет (Амфітеатров). Його закладка відбулася 1862 року, а будівельні роботи тривали 20 років – до 1882 року. У 1896 році завершили розписи та оздоблювальні роботи, і того ж року храм урочисто відкрили і освятили.
У 1943-1992 роках Володимирський собор був кафедральним храмом Київського Митрополита (УПЦ Московського Патріархату), після та до 2019 року – Київського Патріарха (УПЦ Київського Патріархату). Сьогодні належить до Православної Церкви України.
Архітектура
Володимирський собор — прямокутна в плані хрестово-купольна триапсидна споруда, увінчана сімома банями (п'ять — над центральним об'ємом та два — над нартексом), які формують пірамідальну архітектурну композицію. Висота церкви – 48,99 м, площа основи – 29,85 x 54,93 м.
Мозаїчні ікони святих князів Володимира, Олега та Олександра Невського на фасадах виконані за ескізами художника В. Васнєцова у майстернях Санкт-Петербурга. Барельєфні бронзові фігури княгині Ольги та князя Володимира на дверях центрального входу виконані скульпторами Р. Бахом та Г. Залеманом.
Інтер'єр та розписи
Кожного, хто входить до Володимирського собору, вражає святковий ошатний вигляд внутрішнього простору. Монументально-декоративний живопис, виконаний видатними художниками, певною мірою відродив древні національні традиції і послужив зразком для багатьох храмових розписів рубежу XIX-XX століть.
Внутрішній простір собору розділено вісьмома пілонами на три нефи, з яких середній вищий і ширший за бічні. Бічні нефи двоярусні, на верхніх хорах розміщені бічні вівтарі - Ольгинський (з півдня) та Борисоглібський (з півночі).
Собор відрізняється високим рівнем декоративно-художнього оформлення та багатством оздоблювальних матеріалів. Оздоблювальними роботами в соборі, як і підбором художників, керував відомий мистецтвознавець, професор петербурзької Академії мистецтв, пізніше – Київського університету А. Прахов. До виконання настінних розписів в інтер'єрі храму були залучені відомі художники: В. Васнецов, а також М. Нестеров, М. Врубель, П. та А. Сведомський, В. Котарбинський, М. Пимоненко, С. Костенко та ін. Розписи виконані масляними фарбами за спеціально підготовленим шаром тиньку. Васнєцов розписав до 3000 кв.м площі стін, виконав 15 тематичних композицій та 30 окремих фігур святих на повний зріст, а також орнаменти та зображення у медальйонах. Серед відомих – «Христос-Вседержитель», «Богоматір з Немовлям», «Страшний суд», «Хрещення Володимира» та «Хрещення Русі».
Головне престольне свято Володимирського собору – 28 липня.
Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 20
За матеріалами pamyatky.kiev.ua
