Дзвіниця Видубицького монастиря зведена коштом гетьмана України Данила Апостола у 1727—1733 роках. Від початку мала бути надбрамною, але під час будівництва арка, на яку спиралася споруда, дала тріщину. В'їзд зробили поруч через спеціально збудовані ворота. Споруда була квадратною у плані та мала три яруси, зокрема, на верхньому були дзвони.
З часом дзвіниця почала нахилятися, тому у 1778 році задля уникнення повної руйнації зняли дзвони й перевісили їх на дерев'яну дзвіницю, споруджену на монастирському дворі. У 1829—1833 роках провели роботи з укріплення фундаментів і за проєктом архітектора Андрія Меленського надбудували четвертий восьмигранний ярус в стилі класицизму. У 1910—1913 роках з північно-західного боку дзвіниці за проєктом архітектора Євгена Єрмакова зроблено двоповерхову прибудову.
Особливістю споруди є те, що всі її фасади мають різне оздоблення. Пластика фасадів нижньої частини дзвіниці є характерною для української архітектури початку 18 століття. Вони прикрашені неширокими пілястрами зі спрощеними капітелями тосканського ордера. Поміж пілястрів розташовані плоскі ніші з бароковими лиштвами та трикутними фронтонами. Сучасне розфарбування бані золотими зірками на синьому тлі з'явилося після ремонту 1894 року.
Церква святого Данила
Церква в ім’я святого пророка Данила (день пам’яті 17/30 грудня) розміщена на другому ярусі дзвіниці. Її збудували на честь небесного покровителя гетьмана Данила Апостола – титора обителі.
Конфесія: Православна Церква України.
Адреса: вулиця Видубицька, 40.
