Костянтин Острозький (1460 — 1530) — військовий і державний діяч Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтського із роду Острозьких, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530). Один із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності — провів 65 битв, з яких програв 3, брав участь в успішних кампаніях проти татар та Московської держави. Одна з битв відбулася 8 вересня 1514 року під Оршею (сучасна Білорусь) між 15-тисячним об'єднаним українських, польських, литовських і білоруських військ Великого князівства Литовського під командуванням князя Костянтина Острозького та московською армією на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Значно менша армія розбила 80 000 московських солдатів, захопивши їхній табір і командувача. Князь Костянтин був одним із найвизначніших меценатів та власників землі того часу (до володінь входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл). Іноземці називали його володіння «Країною князя Острозького»; для порівняння - площа перевищувала сучасну Тернопільську область. Окрім цього, князь перетворив місто Острог на Рівненщині на осередок слов'янської культури. Костянтин Острозький - унікальна особистість, яка шанується чотирма народами - українцями, білорусами, поляками та литовцями.
Бронзова меморіальна дошка князю Костянтину Острозькому встановлена на південному фасаді Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Її відкриття та освячення відбулися 8 вересня 2023 року. Подію присвятили 509-й річниці битви під Оршею. Участь у церемонії відкриття взяли посли Литви Вальдемарас Сарапінас та Польщі Бартош Ціхоцький.
Меморіальна дошка Острозькому являє собою барельєф із портретом князя та табличку із підписами про роки життя та діяльність. Це є подарунок від скульпторів Бориса Крилова, Олеся Сидорука та засновника ливарної майстерні Ігоря Давидова. За словами авторів, на виготовлення барельєфа пішло всього близько двох місяців, оскільки вже була готова модель: дві такі ж дошки є у Любліні та у Вільнюсі.
Місце для встановлення пам'ятного знаку було обрано не випадково. Річ у тім, що князя було поховано саме в Успенському соборі. Його поховання і надгробок були знищенні внаслідок підриву собору радянськими партизанами 3 листопада 1941 року. Надгробок як одну із найвизначніших пам'яток, що прикрашали собор, було відтворено у 2014 році.
Автори: скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук.
Адреса: вул. Лаврська, 15.
