Теофіл Яновський (1860—1928) — лікар-терапевт, один з основоположників київської терапевтичної школи, засновник системи протитуберкульозних санаторіїв та Інституту пульмонології та фтизіатрії. Автор 62 праць з питань інфекційних хвороб, туберкульозу, захворювань легень, нирок, шлунково-кишкового тракту, патології кровообігу тощо, у тому числі низки монографій. Першим серед клінічних лікарів обраний академіком Української академії наук. У Києві мешкав на вулицях Костянтинівська 6/8, Мала Житомирська 11, Ярославів Вал 13Б; в будинку № 7 на Андріївському узвозі починав лікарську практику. Похований на Лук'янівському кладовищі.
Ім'ям вченого 1928 року названо Київський туберкульозний інститут (нині Національний інститут фтизіатрії і пульмонології). На його території у 1992 року встановлено пам'ятник Теофілу Яновському.
Бронзову постать «Святого лікаря», як його називали за життя, зображеного сидячим на квадратній тумбі з чорного полірованого каменя, встановлено на прямокутному сірому гранітному постаменті. Яновський зображений у спокійній позі, голова його задумливо схилена до правого плеча, права нога виставлена вперед, руки втомлено лежать на колінах. Ретельно відтворені риси зовнішності: шляхетне обличчя з короткою бородою, густе волосся. Загальна висота монумента - 3,25 м.
Автори: скульптор О. Скобліков, архітектор М. Кислий.
Адреса: вулиця Миколи Амосова, 10.
За матеріалами pamyatky.kiev.ua
