Леся Українка (1871-1913) — поетеса, драматург, перекладачка, літературний критик, громадська діячка. Була однією із засновниць гуртка «Плеяда», брала участь у діяльності Київського літературно-артистичного товариства і товариства «Просвіта». Авторка поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»; 20-ти драм, у т.ч. «Блакитна троянда», «Осіння казка», «Кассандра», «Лісова пісня», «Камінний господар»; оповідань, перекладів з Генріха Гейне, Віктора Гюго, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича та ін. З її голосу записано 220 народних мелодій.
Життя і творчість Лесі Українки були тісно пов'язані з Києвом. Мешкала письменниця на вулицях Саксаганського 97 і 101, Стрілецькій 15 та за іншими адресами. Похована на Байковому цвинтарі. Ім'ям поетеси названі бульвар, вулиця та площа в столиці. Тут встановлено ще два пам’ятники та меморіальну дошку.
Пам'ятник Лесi Українцi на Печерську встановлено поруч з будівлею Київської обласної державної адміністрації. Його споруджено у 1970 році до 100-річчя від дня народження поетеси.
Монумент являє собою композицію з рівних за висотою бронзової скульптури та чотиригранного постаменту з полірованого чорного граніту, встановленого на великому прямокутному гранітному стилобаті. Пам’ятник вирізняється реалістичним відтворенням портретних рис та виразністю композиції. Зокрема, вертикаль постаті динамізується рухом зігнутої лівої руки, яка притримує накинуту на плече хустку, та опущеною правою рукою з зошитом та коловим рухом складок довгої сукні, що немов розвіваються поривом вітру. На чоловому боці постаменту викарбувано рядки з вірша:
«Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.
Леся Українка».
Композицію пам’ятника доповнює басейн з гранітним бордюром навколо підніжжя, віддзеркалення в якому створює додатковий емоційний ефект.
Автори: скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко.
Адреса: площа Лесі Українки.
За матеріалами pamyatky.kiev.ua
