Монумент Незалежності України на Майдані розташований на північній «урочистій» частині площі, з непарного боку Хрещатика.
12 вересня 1991 року, невдовзі після проголошення Незалежності, на місці майбутнього монументу демонтували пам'ятник Жовтневій революції, встановлений 1977 року. Разом з тим саму площу було перейменовано на Майдан Незалежності. Тоді ж вирішили, що саме тут в недалекому майбутньому має постати монумент Незалежності України.
В 1994 році Київська міська державна адміністрація ініціювала конкурс на кращий проєкт «монументу відродження незалежності соборної України». Тур за туром цей конкурс тривав до червня 2000 року, коли на черговому турі конкурсу з 34-х представлених пропозицій не вибрано жодної. Керівництво міста ухвалило рішення про спільну розробку проєкту реконструкції площі трьома авторськими колективами, які отримали заохочувальні призи на останньому турі конкурсу. В основу об'єднаного архітектурного рішення було покладено пропозицію творчого колективу під керівництвом автора проєкту реконструкції площі 1970-х років архітектора Олександра Комаровського. Його призначено головним архітектором, а художнім керівником спільного проєкту — скульптора Анатолія Куща.
Першу чергу реконструкції Майдану завершили 20 серпня 2001 року на ознаменування 10-ої річниці Незалежності України. Тоді ж закінчили і монумент — облицьовану білим італійським мармуром колону на мармуровому павільйоні-стилобаті, увінчану скульптурою дівчини на кулі з калиновою гілкою у руках.
Якщо описати більш детально, то монумент Незалежності являє собою бронзову фігуру на високому багатоелементному постаменті, що складається з архітектурної частини у вигляді тетрапілона та гранітної стилізованої коринфської канельованої колони. Фігура зображує молоду жінку в національному вбранні, зокрема, це довга вишита сорочка, яскрава картата плахта, узор якої підкреслено позолотою. Дівчина тримає у піднятих над собою руках золоту калинову гілку. До речі, як модель для статуї Берегині автор Анатолій Кущ вибрав свою дочку художницю Христину Катракіс. Підніжжям скульптури виступає золота куля, стягнута по центру прямокутними браслетами. Ступінчастий п'єдестал кулі перекриває позолочену стилізовану коринфську капітель колони. Колона спирається на архітектурну залізобетонну споруду, прообразом якої є брама Заборовського у Софії Київській. По периметру цього тетрапілона встановлено 16 стилізованих коринфських колон — по дві обабіч аркових проходів. Чотири барокові фронтони завершено позолоченими рипідами. У центрі тимпанів — герби України — золоті тризуби в оточенні барокових рослинних елементів. Усередині колони є сходи, а також встановлений багатотонний маятник, який гасить вібрації та захищає монумент від ураганів, землетрусів тощо.
Загальна висота монумента Незалежності, за різними даними, становить 61 або 62 метри, за нижче вказаним джерелом - приблизно 74,5 м. Детально: висота 20-тонної скульптури — 7,5 м; тетрапілон — 10,8 х 10,8 м, висота — 15,48 м; висота колони — 49,0 м, діаметр — 2,24 м; висота кулі — 2,5 м.
Автори: скульптор Анатолій Кущ, архітектори Сергій Бабушкін, Олександр Комаровський, Руслан Кухаренко, Олег Стукалов.
За матеріалами pamyatky.kiev.ua
