Ботанічний сад імені Олександра Фоміна - один із найстаріших ботанічних закладів України. Він розташований в середмісті Києва на ділянці, утвореній вулицями Гетьмана Павла Скоропадського, Назарівська, Симона Петлюри та бульваром Тараса Шевченка.
Історія
Ботанічний сад заснований як навчальна та наукова установа Університету св. Володимира. Проєкт розробив і здійснив від перших насаджень 1839 року до остаточного впорядкування у 1850 році директор професор Рудольф Траутфеттер. Основою ботанічного саду стали колекції рослин, які у 1839-1848 роках передали з Кременецького ліцею та Медико-хірургічної академії у Вільно. У 1846-1849 роках за проєктом архітектора Йосипа Лауфера спорудили оранжерею на сім відділень для тропічних і субтропічних рослин та прилеглий до неї двоповерховий корпус для розміщення лабораторій, гербарію, аудиторій і квартир співробітників.
У 1934 році університетський ботанічний сад отримав ім'я академіка Олександра Фоміна. Тоді ж було споруджено головний вхід з боку бульвару, бельведер і поставлено нову огорожу, згодом прокладено нові алеї, проведено водогін, освітлено територію. За німецької окупації загинуло багато цінних дерев та кущів, кілька десятків рідкісних оранжерейних рослин вивезено в Німеччину. У 1944 році відроджений сад відкрили для відвідувачів. У 1976-1984 роках на місці трьох старих оранжерей спорудили новий оранжерейний комплекс - кліматрон, заввишки 30 м, який став найвищим у світі. У ньому розмістилися унікальні колекції пальм та інші оранжереї (орхідейна, папоротева, хвойна, розсадникова, водяних рослин тощо). 1984 року звели тропічну і три сукулентні оранжереї, в експозиційній частині створили експозиції бузків, магнолій, рододендронів.
У 1960 році ботанічний сад визнали пам'яткою садово-паркового мистецтва, а 1992 року йому надали статус об'єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Колекції рослин
Форма земельної ділянки та складний рельєф обумовили планування та просторове вирішення саду у пейзажному стилі. По зовнішньому периметру прокладено обхідну кільцеву дорогу, доповнену поперечною, що розділяє сад на дві частини — науково-дослідницьку та прогулянкову. Площа ботсаду складає 22,5 га.
Насаджень часів закладання саду майже не залишилося, без змін збереглося, в основному, планування. Загалом у колекціях ботанічного саду сьогодні налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжереях розміщено одну з найчисельніших в Україні колекцію тропічних і субтропічних рослин. Тут розміщуються такі унікальні рослини, як 200-літній екземпляр енцефаляртоса колючого, 180-літні юбея чилійська та лівістона південна, 100-літні екземпляри пальм — фініка канарського, ховеї Хорстера, араукарії Бідвілла. Колекція кактусів та інших сукулентів зараховується до найкращих у світі.
На відкритих ділянках ботсаду зібрано колекцію деревних рослин. Серед них найбагатше представлені рододендрони, кизильники, таволги, шипшини, клени, сосни, ялівці тощо. У 1976 році заклали «Сад магнолій», який нині є головною окрасою ботанічного саду та візитівкою Києва навесні. У 2017 році, в рамках року Японії в Україні, в ботсаду висадили 20 дерев сакури.
Відомі вчені
Директор ботанічного саду у 1894-1915 роках академік Сергій Навашин відкрив явище подвійного запліднення в покритонасінних рослин, що належить до найвизначніших відкриттів у біологічній науці.
Академік Олександр Фомін, який був директором в 1915-35 роках, багато уваги приділяв зміцненню матеріальної бази, збільшенню колекційних фондів. Організував видання журналу «Вісник Київського ботанічного саду», започаткував фундаментальне видання «Флора УРСР». Фомін був ініціатором створення і першим директором Українського науково-дослідного інституту ботаніки.
Пам’ятники
На фасаді службового будинку встановлено меморіальні дошки С. Навашину та О. Фоміну, на фасаді центрального корпусу В. Капустяну. У прогулянковій частині ботсаду встановлені пам’ятники: Загиблим студентам і викладачам університету, Тарасу Шевченку та Ду Фу, Махатма Ганді, Кім Со Воль.
Цікаві факти про босад Фоміна
- Найстарішим деревом в колекції саду є пальма Лівістона, що має статус національного надбання, — її вік понад 200 років;
- Тут ростуть найстаріші київські каштани - вони були посаджені ще наприкінці XIX століття;
- Колекція магнолій є найбільшою в Україні й нараховує понад 70 видів, гібридів та сортів;
- Одна з найдивовижніших рослин саду — кактус "Цариця ночі". Він цвіте тільки вночі, а аромат квітки нагадує запах ванілі. У природі саме цей кактус запилює колібрі – найменша пташка на планеті;
- У 1908-1913 роках у саду розташовувався зоопарк.
Адреса: вулиця Симона Петлюри, 1.
За матеріалами pamyatky.kiev.ua
