Брама Заборовського – західні ворота Софійського монастиря та головний в’їзд на подвір’я будинку митрополита.
Історія
Брама споруджена 1746 року під час масштабних реставраційно-будівельних робіт на території Софії Київської — ймовірно, архітектором Йоганом Шеделем. Замовник — Рафаїл Заборовський, митрополит Київський і Галицький у 1731-1747 роках.
Брама Заборовського функціонувала до 19 століття., до наших днів дійшла лише західна її частина. Це пов'язане з переплануванням і забудовою історичного ядра Києва, внаслідок чого брама опинилась у глухому куті, а рівень землі біля воріт піднявся майже на метр. 1822–23 роках її замурували, споруду, крім західного фасаду, розібрали, на місці митрополичого двору посадили сад. Археологічними розкопками 1957 року встановлено первісні планування та вигляд брами. З 2007 року за спеціальним дозволом ЮНЕСКО триває відтворення споруди у первісному вигляді — для забезпечення її архітектурної цілісності.
Архітектура
У 18 столітті брама являла собою прямокутну муровану споруду розміром 16,67 х 13,46 м. У середній частині був широкий арковий проїзд, обабіч – приміщення для сторожі. Споруда була одноповерховою з високим мансардним приміщенням, перекрита двосхилим дахом. Над проїздом з західного і східного боків височіли пишні барокові фронтони.
Сучасна пам'ятка – це західний (зовнішній) фасад споруди. Браму зведено з цегли на вапняному розчині, тиньковано, побілено. Глибина фундаменту – 1,40 м. Стіни муру, що прилягають до брами, утворюють тут невеликі злами, брама відступає вглиб двору, перед нею утворилася аванплоща.
Оздоблення
За своїм архітектурно-художнім вирішенням брама Заборовського є одним з найкращих творів українського барокового мистецтва.
Є припущення, що ліплений декор брами виконали брати І. та С. Стобенські, які працювали над оздобленням дзвіниці монастиря.
По боках брами у півциркульних нішах двома парами розташовані колони з коринфськими капітелями, які несуть широку розлогу арку і надзвичайної краси фронтон. У глибині арки влаштовано проїзд (тепер замурований). Головною окрасою брами є її пишний ліплений декор, що густо заповнює поле фронтону і тимпана над проїздом. Тут примхливо вигнуте листя аканта, виноградні грона, маскарони. У центрі фронтону – великий медальйон із зображенням схрещених факелів і корони над ними. Над аркою проїзду – фамільний герб митрополита Рафаїла (Заборовського) – палаюче серце в обрамленні пальмових гілок.
Адреса: провулок Георгіївський
За матеріалами pamyatky.kiev.ua
