Годинник Іонинського монастиря, що на Печерську, - найдавніший баштовий годинник Києва. Легенда свідчить, що його Оноре де Бальзак подарував своїй коханій – польській графині Евеліні Ганській.
Годинниковий механізм датується 1858 роком, за період його існування, в ньому майже нічого не змінилося. Тільки прядив'яні мотузки, на яких підвішені гирі, замінили на залізні ланцюги і в 1980-х роках поставили новий циферблат. Механізм монастирського годинника повністю справний, і показує час дуже точно. Він поміщений у спеціально побудовану для цього невелику двоповерхову каплицю. У мансардному приміщенні розташовувався механізм, на першому і другому поверхах раніше розташовувалась бакалійна лавка, де паломники купували продукти, аби підкрипитися після тривалих монастирських богослужінь.
Сьогодні, на першому поверсі каплиці розміщується невелика чайна кімната. Її стіни прикрашають фотографіями старого Києва, на полицях стоять гарні кавомолки та стародавні праски, найкрасивіші ковані люстри та невеликі столики. Щоправда, працює чайна не щодня, а лише у неділю та у свята, коли в монастирі проходять великі служби. А на другому поверсі, одразу над чайною, знаходиться редакція журналу, що видається Іонинським монастирем.
Кожні п'ятнадцять хвилин роботи годинник відбиває час, а раз на годину дзвенить на повну гучність.
ЦІКАВИЙ ФАКТ. Незважаючи на те, що Іонинський монастир кілька разів закривався (у 1934-му та 1949-му роках), годинник жодного дня не знаходився без нагляду. У 1949 році на території монастиря заснували ботанічний сад, а ченців розігнали. проте один з них - ієромонах Димитріан - був настільки відданий своїй обителі, що не захотів його покидати і влаштувався в ботанічний сад різноробом. Він пропрацював до 1970-х років, при цьому щодня стежив за годинником, раз на тиждень заводив та змащував деталі. Також у годинниковій вежі монах таємно відправляв богослужіння.
Адреса: вулиця Тимірязівська, 1.
тыря
