Будинок по вулиці Велика Васильківська 10 зведений на трикутній в плані ділянці, яка в кінці XIX століття належала купцю Генріху Фалеру. Ділянку він успадкував від батька – засновника меблевої торговельної фірми й фабрики у Києві.
Наприкінці 1897 році власник отримав дозвіл на будівництво, яке надалі пройшло під керівництвом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса. Більша частина забудови використовувалася під житло. Флігель у другому внутрішньому дворі займали склади та столярна майстерня. У фасадному будинку в трьох великих залах другого поверху містився меблевий магазин. Сім'я Фалерів проживала у великій шестикімнатній квартирі на другому поверсі флігеля.
В 1922 році садибу націоналізували більшовики, згодом будинки перейшли до комунальної власності. Перший поверх головного будинку використовувався під магазини та установи. В 1998 році будинок викупили у приватну власність. До 2006 року в ньому провели ремонтно-реконструкційні роботи з пристосуванням приміщень під банкову установу.
1930-ті роки
Архітектура та оздоблення
Садиба складається з головного будинку (1897-1898) на червоній лінії та флігеля в другому ряді забудови. Головний будинок - триповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, Г-подібний у плані.
Обидві частини головного фасаду вирішені у дусі історизму з використанням ренесансних елементів. Своєрідним модулем архітектурного оздоблення фасаду є композиція з двох прямокутних вікон другого та третього поверхів, згрупованих попарно та об'єднаних у прясла пілястрами великого ордера. Зрізане тупе наріжжя будинку, з огляду на його розташування на повороті вулиці, вирішено найбільш урочисто. Тут створено об'ємний та вертикальний акцент шляхом влаштування прямокутного в плані еркера на масивних фігурних кронштейнах, який об'єднує другий та третій поверхи. Еркер увінчує трикутний фронтон. Над ним підноситься квадратний у плані підбанник з круглим вікном у кожній грані, увінчаний восьмигранною банею з фігурним завершенням. Фасади завершує розвинений карниз, фриз якого прикрашає ліплений рослинний орнамент. У тимпанах трикутних фронтонів вміщено картуші та орнамент. Попри деяку перенасиченість декоративними деталями, фасади будівлі відзначаються гармонійними пропорціями, цілісністю архітектурного задуму.
Відомі мешканці
У 1900-1910-х роках у садибі проживав Григорій Бурвассер – лікар-стоматолог, учений, професор. Досліджував питання стоматології, був одним з ініціаторів створення кафедри терапевтичної стоматології в Одонтологічному інституті в Києві. В будинку відкрив приватну зубну лікарню.
